Продовжується цикл розмовних клубів від колаборації ГО «Штука», що родом з Донеччини, та харківської громадської спілки «Культурний погляд». Події відбуваються в Харкові — метою циклу є спонукання громади до взаємодії й гуртування в україномовному середовищі для відкритої дискусії й обміну думками та поширення демократичний цінностей та ідей. На подіях цього формату учасники мали змогу обговорити обрану тему між собою та з запрошеними спікерами.
Теми, що пропонувалися для обговорення на подіях, були обʼєднані циклом «Висвітлення проблем демократії та прав людини в Україні». Кожна розмова зачіпала своє питання: скажімо, відповідальність суспільного слова, культурні ініціативи, проактивна позиція бізнесів у прифронтовому місті, урбаністичний розвиток міст тощо.
Дискусійна подія «Від будівлі до міста: архітектура, простір дій і змін, памʼять» відбулася 31 серпня . Модераторами події виступили Ліза Прасолова та Артур Слісаренко. Однією з запрошених спікерок в цей день була Анна Литовка — засновниця та голова бюро просторового розвитку «Spaces», містопланувальниця, експертка з місцевого розвитку, учасниця розробки урбаністичних візій Запоріжжя, Луцька, Охтирки. Також разом з Анною до події долучилася Ольга Голубова — практикуюча архітекторка й урбаністка, засновниця проєкту «Запаркання», учасниця громадської організації «Платформа урбаністичного розвитку», співпрацівниця «Spaces».
Учасники мали різні причини прийти та різні очікування від розмови: хтось волів поділитись власним баченням розвитку рідного міста, комусь було цікаво почути, які б дії були корисними в процесах розбудови Харкова і збереження його спадку, а також як долучитись до таких ініціатив. Хтось же, натомість, просто шукав однодумців в розмовному просторі, об’єднаному близькою темою.
Які були плани на дискусію?
Першочергово учасники дискусії познайомились, кожен трохи розповів про себе й очікування від події, далі слово перейшло спікеркам.
Анна Литовка поділилась планами на проведення ЄТМ (Європейського тижня мобільності), який згодом таки відбувся 16-22 вересня, і в Харкові це сталося вперше від 2018 року, що є великою подією з точки зору урбаністики. Також Анна розповіла про діяльністю бюро просторового розвитку «Spaces» в інших містах. Ольга Голубова, своєю чергою, розповіла про про «Запаркання» — проєкт тактичного благоустрою Лопанської набережної в Харкові, побудований на ідеї самоврядування й організації громади, що є головним джерело локальних змін по місту.
«Запаркання» розгорнулося на ділянці біля річки — там, де ще залишився острівець зелені на тлі забетонованої «Стрілки» й безпосередній доступ до води. І саме ця близькість до природи — головна цінність простору. Проєкт реалізується за принципами тактичного урбанізму: толоки, опитування мешканців, поступова робота над проєктом.
Зустріч проводилася в доволі вільному форматі дискусії: всі мали змогу долучитись до обговорення, позаяк спікери допомагали скоригувати потік загальної розмови з професійної точки зору .
На подію 31 серпня був запланований попередній план запитань:
- Як архітектура й просторові рішення впливають на життя громади та її памʼять?
- Які приклади відновлення з інших міст варто враховувати в Харкові?
- У чому містяни можуть впливати на архітектурні рішення й творення спільних просторів?
- Як зробити так, аби нові будівлі й простори були не лише функціональними, а й мали значення для мешканців і мешканок?
- Що варто зберігати в Харкові як частину міської памʼяті, а що оновлювати чи створювати наново?
Зрештою, жива розмова внесла свої корективи в запланованому переліку підтем. Отже, про що спілкуватись та що найбільше запамʼяталось учасникам?
Як пройшло?
Від самого початку поговорили про важливість місць для спільних зібрань і дозвілля в громадах. Так, за словами Анни Литовки, в селищі Житомирської області наразі створюється простір амфітеатру для проведення суспільних подій. На тій же ділянці згодом передбачено звести дитячий майданчик і поряд — своєрідний меморіал, металеве дерево, на якому кріпляться спеціальні дзвіночки з іменами загиблих воїнів. Так, це буде місце, де памʼять вливається в життя громади.
Також спілкувались про простори для військових і ветеранів, зокрема, про полігони для стрільби з луку, де наразі військові можуть реабілітуватися після поранень — в Харкові цю ініціативу підтримує, наприклад, стрільбище Олімпійського резерву.
Далі діалог перейшов на тему безпеки в містах у воєнний час. Тема жива, вона стосується кожного, тому й обговорення пожвавилося. Так, до прикладу, наголосили на важливості укриттів всередині будинків, що було б чудовим варіантом, — втім, далеко не всі будівлі розраховані під таку перебудову.
Зачіпали й тему відбудови району північної Салтівки (найбільший житловий масив України, що був серйозно зруйнований ще в перші місяці повномасштабної війни взимку/навесні 2022 року): наразі люди неоднозначно реагують на повернення до цієї частини міста, в декого є навіть питання щодо загальної доцільності відбудови будинків в цьому районі .
Також важливою темою була залученість влади та незалежних об’єднань до спільної громадської діяльності. Наводили приклади культурно-громадського простору “Друк” (Історична будівля на Гончарівському бульварі понад століття тому працювала як друкарня, а сьогодні вона на шляху відродження; під символічною назвою DRUK («Друк») ця будівля стала символом тяглості спадку і культурної синергії творчих спільнот Харкова) та, на противагу, харківського елеватора (знесений комплекс елеватора у Харкові, що розташовувався біля вокзалу і мав славу одного з наймасштабніших занедбаних об’єктів міста). На цих прикладах розглядали два різних підходи: реставрація і відбудова місця з віднайденням цінностей або ж знищення на користь житлової забудови.
В рамках тієї ж теми обговорили, як заохочувати людей активно впливати на своє середовище та як звертати увагу влади на питання доцільності декорування й розважальних ініціатив у прифронтовому місті.
В активному діалозі зіткнулися різні думки: хтось уже втомився активно діяти та налаштований більш скептично, хтось готовий вкладати свіжі сили, проте не має необхідних знань, а хтось тільки починає цікавитись участю в житті міста. Тут спікери допомогли знайти можливі для кожного варіанти. Як один з інструментів запропонували слідкувати в тих же ЗМІ й соцмережах за станом змін міста і дій влади. Також вагомою є посильна підтримка місцевих громадських ініціатив.
На кінець дискусії Анна Литовка додала, що важливо ділитись ресурсами один з одним для покращення спільного громадського середовища.
Дискусія «Від будівлі до міста: архітектура, простір дій і змін, памʼять» зібрала мешканців, експертів та урбаністів для відкритої розмови про розвиток міського середовища, збереження спадку та роль громади у формуванні простору. Учасники обговорили важливість громадських місць, безпеки під час війни, відбудову Салтівки, приклади тактичного урбанізму й залучення влади та активістів до спільних рішень. Розмова показала, що попри різні погляди й рівень залученості, харківʼяни зацікавлені впливати на своє місто та співпрацювати задля створення комфортного, функціонального й ціннісного простору.
Проєкт циклу дискусійних клубів був реалізований «Культурним поглядом» та ГО «Штука» за сприяння «Фонду Фрідріха Наумана за Свободу» в Україні. Відповідальність за зміст дискусії несе ГО «Штука». Інформація, представлена в статті, не обов’язково відображає погляди партнерів