«Ти — космос» — дебютний повнометражний фільм українського режисера Павла Острікова, прем’єра якого відбулася на Міжнародному кінофестивалі в Торонто в межах офіційної програми Discovery, яка представляє найкращі роботи дебютантів з усього світу. Вже більше півроку стрічка збирає позитивні відгуки та нагороди на міжнародних фестивалях, а в Україні прокат заплановано на весну 2025 року.
Режисер виношував ідею фільму майже 10 років і зміг її втілити лише під час повномасштабної війни в Україні. Разом з бельгійською командою йому вдалося залювати кошти Держкіно та європейських інвесторів.
Сюжет фільму досить не оптимістичний: це історія космічного далекобійника Андрія Мельника. Після вибуху Землі Андрій залишається єдиною живою людиною у Всесвіті, а єдиний співрозмовник – штучний інтелект на космічному літаку. Тобто все найгірше вже сталося – світ зник, і єдине питання – як Андрій використає свій обмежений на світі час. Дрейфуючи у відкритому космосі, простий хлопець з Хмельницького сперечається з бортовим комп’ютером, смачно поїдає запаси їжі, випускає радіопрограми та намагається не думати на складні теми.
Тепер він дійсно цілий всесвіт для самого себе. В нього не було родини, друзів та колег, він жив від одного космічного рейсу до іншого. Фактично втікав від всього світу у космічну самотність. І тепер тікати більше нема ні від чого та не від кого.
Знятий у закритому просторі космічного корабля фільм нагадує камерну моновиставу. З досить іронічним та саркастичним героем, який навіть під час кінця світу встигає жартувати. А ще має з собою просто неймовірну колекцію платівок з українською музикою 1970-1980 х. Зізнаюся, половину з цих пісень я чула вперше. Але буквально кожен на сеансі перегляду стрічки підтанцьовув та підспівував цим пісням. Це дуже круто, що у фільмі тільки українська музика, ще й не сучасна.
І хоча “Ти – космос” – ідеальна трагікомедія, друга частина фільму місцями перетворюється на катастрофу та жахи за своїм сюжетом, та драму за змістом. Фільм досліджує тему самотності та прагнення до зв’язку з іншою людиною. Режисер зазначає, що космос є ідеальним місцем для відображення безмежної самотності, яка відчувається грандіозно та невиліковно. А кінців водночас неймовірно поетична та розбиває сердечко.
Це один з найкращих українських фільмів останніх років, тому точно не пропускайте його реліз. Нам всім не завадить більше гумору та краси у ці дівні часи.
Авторка: Марія Кутнякова.
