Історичний екшн “Довбуш” б’є рекорди українського кінопрокату, виходить закордоном та пропагандує неймовірну етномоду. Марія Кутнякова розкриває деталі костюмів, а також ділиться своїми думками.
Про героїчних карпатських робін гудів опришків мені розказала мама десь в років 5. Наступного дня я переповіла історію дітям в маріупольському дитячому садочку, але вихователька подумала, що слово “опришки” – матюк і насварила мене. А потім отримала лікбез від моєї мами.
Трохи історії
Опришки (також опричина, левенці) — учасники українського селянського повстанського руху в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів, згодом — також проти австрійської адміністрації. Діяли у XVI столітті — першій половині XIX століття. А Олекса Довбуш легендарний ватажок.
Саме йому присвячений історичний фільм Олеся Саніна, який створювався з 2018 року і був відкладений то через пандемію, то через початок повномасштабного вторгнення. Це історія боротьби українців проти тих, хто намагається їх полонити. Фраза “Той, хто прийде на мою землю, печінкою своєю вдавиться” зараз звучить дуже актуально. До того ж автори фільму додали до легенд про Довбуша ще кілька легенд Карпатських гір, які у фільми виглядають цікаво та чудово.
“Довбуш” зроблений якісно у стилі нескладних історичних блокбастерів Голлівуду, де часто історичні факти змішують з сценарними вигадками, за що від істориків отримали наганяй. Але сам сюжет – логічний та за всіма канонами жанру, тому до фільму питань нема. Ще й купа українського гумору. Вподобайки від щирого серця.
Актори, Карпати, трембіти
Справжнє відкриття “Довбуша” – протагоніст Іван, рідний брат головного героя у виконанні актора Івано-Франківського театру Олексія Гнатковського. Його Іван – опришок, який збирає свою ватагу, обкрадає польських магнатів та критикує українців, які дозволили себе поневолити. Він забирає до себе Олексу, але з часом починає заздрити популярності брата. В критичний момент він йде на чужину, щоб побудувати своє нове життя з вкраденими грошима. Це насправді і не цілком протагоніст, він і щирий патріот, і волелюбна людина, але не готовий йти до кінця.
Окремо треба згадати краєвиди Карпат, які виглядають не гірше полів Нової Зелендії у “Володарі перснів”, а от трембіти та їх музика викликають захват та подив у іноземців, які не знали про існування такого музичного інструменту.
Візуальний ряд
Для фільму створили 1000 костюмів 117 майстрів протягом 8 місяців кропіткої роботи. Художники по костюмам Марія Керо та Гала Отенко працювали в архівав та збирали в приватних колекціях старовинний одяг, щоб герої “Довбуша” виглядали автентично.
Весільні костюми
Плаття княгини Яблуновської – це мрія
Костюми можна побачити на виставці в Національній академії мистецтв України до 10 жовтня.
Коштував “Довбуш” 120 млн грн, половина бюджету – державні кошти. Зараз в Україні він зібрав 43 млн, але це ще не кінець. Він також виходить в інших країнах. Але це не може не тішити – гарне українське кіно добивається успіху.
Додам трошки дьогтю: в Литві фільм провалюється у прокаті, бо українці на нього не йдуть, а литовці трохи не в контексті. Як на мене тут проблема в недостатній рекламі. Але все одно сумно, що з 50 тисяч українці в Литві не назбиралося кілька тисяч, які б підтримали наш фільм.
Пішписуйтесь на ШТУКУ в телеграм: https://t.me/ShtukaNGO та YouTube https://youtube.com/@shtukango
