Салют, любий читачу! Це перша наша зустріч, тож давай знайомитися. Мені потрібно достеменно тебе знати, адже я пишу саме для твого задоволення, тому почнімо з тебе. Мабуть, ти хочеш, щоб інші люди любили і захоплювалися тобою. Однак, ти прискіпливо ставишся до себе. Чи не так? Твій характер має вади, та зазвичай ти можеш їх компенсувати. Ще в тебе є значний невикористаний потенціал. Всередині ти трохи непевний та тривожний, хоча інші бачать тебе як стриману людину. Інколи вагаєшся, чи правильне рішення ти прийняв. Іноді тобі потрібна зміна стану речей і тебе розчаровують перепони та обмеження. Ти вважаєш недоцільним повністю розкривати душу перед іншими. Часом ти поводишся як екстраверт, відкрита та привітна людина, деколи – як інтроверт, закрита, недовірлива людина. Деякі з твоїх цілей нездійснені, та ти не перестаєш в них вірити.
Тепер моя черга. Мене звати Тарасік і я творець. Мені подобається створювати прекрасне навколо себе. 5 років я займаюся фотографією, та лише недавно почав знаходити свій стиль. Проте, як він прекрасно виглядає.(незабаром побачиш) Фотографія зупиняє час. Яким швидким би не було майбутнє, фото повертає в момент, коли людина почувалася прекрасно і все навколо неї зупиняється. Людина наново переживає всі моменти, до неї повертаються емоції, які вона відчувала тоді. Чи не магія це? Також я пишу прозу та поезію. В мене є збіса абсурдне оповідання “Я стояв у черзі…” Коли людини читають його, то сміються від описаних ситуацій. Та коли стоять у черзі, в них шок від переосмислення цього оповідання. Коли перебуваєш у контексті, легше усвідомити всю суть. З поезії у мене є збірка “Дзеркало снів” Це наймагічніше, що я коли-небудь писав. Читаючи, цю збірку люди водночас медитують. А ще в мене купу творчих ідей та планів, які нездійсненні без творчої спілки. Тому, радий був з кожним познайомитися. Дякую за увагу!
Тарас Василишин
Соціальні мережі ГО ШТУКА
